smile smile і ще раз smile

"Редактор — это работник газеты, чье занятие — отделять зерна от плевел и следить за тем, чтобы плевелы попадали в печать" Гилберт Честертон

ну от. з 23 травня я офіційно вважаюся пограбованою і бездомною. Вчора хазяйка мені повідомила "не дуже хорошу новину", за її словами, мол, з 23-го я вже жити не буду в квартирі, бо вона хоче відпочити. Зараза.

В се б нічо, але гроші нам на роботі як не давали вчасно так і не не дають;((((((((((((((

Щось травень у мене не дуже хороший місяць. Минулого року в цей же період вона я мусила заплатити за 2 місяці, і це перед поїздкою до Румунії. Два роки тому мені у цей же час також повідомили, що я мушу з"їхати з квартири. А три роки тому я складала у цей час держіспити. Западло якесь:(((((((((((((((

Я в очікуванні дива:) Тобто поїздки до Львова:)))))))) Уявляю собі сонечко, бруківку, старі будівлі. Єх красота неопісуєма:))))))))))))))

У мене ще й досі перед очима "стоїть" картина: моя кімната відчинена, одяг розкиданий........., ящики викинуті...., і немає мого "Самсунгіка".............., потім відбитки пальців......, безсонна ніч..........., і основне питання ЧОМУ??????????? і ХТО????????????
Це ж якою сукою треба бути, щоб забрати чуже......... Щоб не заробляти на те, що хочеш, і в принципі, не заробляти, а забирати у когось...........

Бля, коли у чоловіка влада над тобою, страшнішого від цього немає нічого. Він, падлюка, якщо не може з тобою по людськи поводитися, то обов"язково зробить по гадськи!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! І дітися нікуди, томущо він твій редактор!!!!!!!!!! Начальнік, твою мать!!!!!!!!!
Ненавиджу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Сьогодні відбувалася битва злих і добрих сил. Звичайо, що добрі сили - це Я:).Злі - це всі лікарі трьох поліклінік разом взятих. Хамства я давно не чула. Та і поглядів, на кшталт, ти взагалі хто така і чого це ти ще рота роззявляєш, давненько не бачила. Більш того, чого це тобі вздумалося хворіти і без тебе роботи вистачає. Хо-хо.
Але я - світло всіх світил, мужньо обходила три поліклініки заповнила всі картки, заплатила благодійний внесок у терапевтичне відділення у розмірі 20 грн. і з гордістю, уже зареєстрована в районній поліклініці на Луначарського пішла добиватися довідки до свого чергового терапевта, на вулицю Бойченка. Так, зазначу між іншим - була я у цих поліклініках двічі. Спочатку на Бойчченка, потім поїхала на Луначарського, потім знову на Бойченка. Так мене посилали-посилали-посилали....
Та довідку таки дали!!! Світлі сили - перемогли. Алелуя:))))))))))))

***
Між іншим, накапаю на свою хазяйку!:) Вже капаю, приготуйся:))) Кап-кап:))
Короче, вчора зробила мені вирвані годи. Мол, не скажу де поліклініки і куди йти, бо здаси мене. Мол, ніхто не знає, що вона квартирантів тримає:::( ГАДІНА. А потім кинула у слід - їдь в Жовтневу лікарню, там всії іногородніх приймають. ГАДІНА. Так, я, як довірлива (тут я себе просто не впізнала. Де ділася моя журналістська недовіра до всього, що кажуть?) поперла в ту грьобану лікарню! Там, зичайно іногородніх реєструють, але просто для консуьтацій лікаря. А довідок і всього іншого там просто не видають:( Як прикро.... Тоді, я ГАДІНУ готова була просто вбити.
Благо, зі мною була Наташка. Вона, до речі, мужньо пройшла зі мною всі ці "випробування на мужність";)))))))))))))) Так дві голови краще, ніж одна, і смикнули швиденько куди дзвонити і куди йти. І без Лесюні не обійшлося:))))
Є таки вірні подруги на цьому світі;)!!!

Мізки плавляться:(((((((((((((((((

У мене є друзі які намагаються думати якось нестандарто, занадто закручено...Це приваблює, маю на увазі, людина з нестандартним мисленням одразу привертає до себе увагу. Але... Інколи я почуваюся не комфортно... Думаю, що не я одна така. Навіщо ускладнювати те, що є...
Думаю, що це не ознака розуму. А лишень максималізм. Занадто дитячий, занадто незвичний, занадто розумний, занадто глобальний, занадто...

Сьогодні я зрозуміла, що люблю свою роботу;)

Нарешті п"ятниця. Просто не віриться. Закінчився 12-денний робочий тиждень:)))))))))))))))))

Намалюю тобі сонце, що блищить в твоїх очах:)))))

Після новини про те, що російський патріарх Алексій 2 помер, певне, велися розмови хто буде наступником. От мій колега сказанув:

"якщо президентом США став чорношкірий, то чого патріахом не може бути єврей"

З початку тижня вирішила постійно бути на позитиві)
Думати про хороше)
Виділяти в усьому краще)
І, загалом, дякувати за те, що маю можливість просинатися кжен ранок:)))

Діє, почуваю себе краще)
І нехай щось не виходить, не виписала потрібну кількість знаків, не..., не..., не..., не...
Та все ж ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ)

Ха, сьогодні спілкувалася з однією дамою, директоркою компанії, яка виробляє сувенірну продукцію. Вона розказала, що цього року комусь хотіли замовити кришталевий гроб в розмір з людиною)))))))))))Оце подарунок))))))))))))

хм) дивно оці нові проїздні відраховують дні. Пишуть: у вас залишилося 8,7, 6 днів...
до чого у мене залишилося 6 днів? Кожного ранку запитую себе

Я знаю ліки від депресії, знаю як відволіктися від кризи і загрози скрочення, знаю як зайняти свої думки чимось іншим...... казковим.

Все дуже просто. Зайти в магази, в якому продаються новорічні прикраси, фітюльки, шмітюльки, бірюльки і таке інше:)))))))))))

Оці блискучі штучки-дрючки не можуть не подобатися)))))

скоро Новий рік:) різнокольорові кульки навкруги:) Ліхтарики:) Подарунки:) Увага:) Ялинка:) скоро щастя:)

Минулого року ходила у костьол і слухала месу. Так гарно, душевно, мило, родинно. Цього року теж піду, хоча я і не католичка)

Ой, РІЗДВО, НОВИЙ РІК.
Боже, я це люблю)))))))))))))

П А Н І К А
Тільки так можна назвати атмосферу, яка панує у нас в редакції...
Сьогодні звільнили дівчинку, яка пропрацювала в газеті 1,5 року. І це тільки початок...

Певне, лякає не то, що тебе як непотріб викидають з редакції (а як ще можна сказати, коли тобі сьогодні кажуть, що завтра ти останній день працюєш в редакції. Жодних 2-х тижнів на пошук нової роботи), а те, що всі!, просто ВСІ! скорочують штат. І не так то легко знайти місце...

Хоча, я залишаюся оптимісткою. Все, що робиться - на краще...
Мо, я нарешті знайду роботу в щотижневику, а мо перекваліфікуюся...

Може банально, попсово і тому подібне, але...
Подивилася сьогодні фільм "Мама Мія". Море задоволення отримала. Не тільки від пісень, а й від моря, сонечка і радощів:) Люблю мюзікли. Щеб на море десь рвонути:).....
А от сюжет цього разу, то другорядне...

От є люди, які постійно сунуть свого носа туди, куди не треба. Добре, що в особисте жяття не лізуть. А може вже залізли.... тільки я ще не знаю.....

Хочу подарувати всім ось таааааааааааааааааку посмішку